Якісна стяжка підлоги: види, товщина та технологія укладання

Ви теж підкладали складений папір під меблі, щоб вони не гойдалися? Чи може підлога час від часу скрипить до вас?

Найімовірніше, причина — у стяжці підлоги. Саме вона визначає, чи буде підлога рівною, тихою і довговічною.

Що таке стяжка підлоги і навіщо вона потрібна?

Перекриття між поверхами у будинках роблять із залізобетону. Однак плитку чи паркет прямо на бетон не укладають. Перед фінішним покриттям поверхню треба підготувати.

Стяжка підлоги — це базовий шар між бетонною плитою і покриттям (плитка, ламінат, паркет). Зазвичай, це цементно-піщана суміш з додаванням армуючих волокон, пластифікаторів та інших речовин, змішаних у відповідних пропорціях. Товщина стяжки — 40–90 мм залежно від стану основи та навантаження.

Основні завдання стяжки:

• Вирівняти поверхню — усуває перепади бетонної плити
• Розподіляти навантаження від меблів та людей на плиту основи
• Зробити можливим прокладання труб водопостачання, розміщення системи теплої підлоги
• Знизити теплові втрати та шум (тепло- та звукоізоляція)

Підлога у сучасних квартирах — це "листковий пиріг". Під вашими ногами знаходяться:

1. Бетонна плита перекриття (несуча конструкція будинку)
2. Гідроізоляція (захист від вологи знизу)
3. Звуко-теплоізоляція (за потреби — пінополістирол, мінвата)
4. Труби теплої підлоги (за наявності системи)
5. Стяжка (вирівнююча основа під покриття)
6. Ґрунтовка або підкладка
7. Фінішне покриття (плитка, ламінат, паркет)

Стяжка підлоги має ключове значення. Навіть найдорожче покриття прослужить недовго на поганій основі. Неякісна стяжка призводить до: тріщин у плитці та керамограніті, скрипу ламінату та паркету, пробиття підлоги важкими меблями та швидкого зносу покриття в місцях просідання.

В Україні питання якості матеріалів і роботи зі стяжкою підлоги регулює національний стандарт — ДСТУ EN 13813:2019. Цей стандарт встановлює фізичні та механічні вимоги до сумішей, рекомендації щодо вибору матеріалів і методи контролю якості.

Національний стандарт у сфері будівництва – це офіційні нормативні документи, які встановлюють вимоги до будівництва й ремонту в Україні. Вони розроблені з урахуванням кліматичних особливостей регіону, сучасних технологій і безпеки людей.

Види стяжки підлоги: обираємо під свій випадок

Яку стяжку підлоги обрати залежить від основи, навантаження, бюджету і терміновості. Розбираємося у варіантах.

Групи: зв'язана, незв'язана, з ізоляцією

Стяжку підлоги можна згрупувати за її "зв'язком" з основою (плитою міжповерхового перекриття). Ця класифікація відповідає ДСТУ EN 13813:2019 (класифікація за характером зчеплення з основою).

Зв'язана стяжка — класика для міцних зв'язків

Суміш наноситься безпосередньо на чисту, загрунтовану бетонну плиту та монолітно з'єднується з нею. При правильній підготовці основи витримує навантаження, не відшарується (міцність на відрив).

Але якщо плита нерівна (перепади більше 20 мм), стяжка може їх "успадкувати" (при великій товщині) або тріснути у тонких місцях (при малій товщині).

Незв'язана стяжка — з "подушкою"

Між плитою та сумішшю укладають поліетиленову гідроізоляційну плівку (≥200 мкм). Підходить коли перекриття нерівне. Захистить від вологи знизу, компенсує мікрорухи плити, зменшує ризик тріщин. Товщина не менше 30 мм.

Плаваюча стяжка (з ізоляцією)

Між плитою та стяжкою — тепло- або звукоізоляційний матеріал (пінополістирол, мінеральна вата, технічний пробковий шар). Перевага: ефект термосу і менший обмін шумами із сусідами. Товщина від 50 мм. Обов'язково: демпферна стрічка по периметру, щоб уникнути напруг від термічного розширення.

Суміші для стяжки підлоги

Цементно-піщана стяжка. Традиційний вибір.

• Склад: цемент + пісок + вода (+ фібра/пластифікатор за потреби).
• Товщина: 40–80 мм
• Сфера: квартири, офіси, гаражі
• Міцність — не менше 15 МПа (клас CS I за ДSTU EN 13813:2019). Це відповідає старому маркуванню М150 (15 кгс/см²). Для перерахунку: 1 МПа ≈ 10,2 кгс/см². Цього достатньо для квартир і офісів
• Особливості: дешева, але довго сохне. Вимагає маяків і професійного вирівнювання

Напівсуха стяжка

• Використовується суміш із мінімальною кількістю води — консистенція як вологий пісок. Укладається механізовано або вручну, обов’язково з фіброю.
• Товщина: 40–80 мм
• Переваги: міцна, майже без усадки, сохне за 10–14 днів
• Недолік: вища ціна через обладнання та матеріали

Cамовирівнювальна підлога

• Тонкошарова стяжка з рідкої суміші, що “розливається” по підлозі й вирівнюється сама. Утворює ідеальну гладкість
• Товщина: 5–15 мм
• Використовується: як фінішний вирівнювач під ламінат, паркет, плитку
• Увага: Не замінює основну стяжку при перепадах понад 20 мм.

Швидкотвердіюча (рівень або зимова) стяжка

• Виконують із спеціальної суміші з прискореним набором міцності — через 3–5 годин можна ходити, через 1–3 дні — укладати покриття
• Товщина: 20–50 мм
• Додатки: пластифікатори, антифризи, полімери
• Коли потрібна: терміновий/оперативний ремонт, роботи взимку, комерційні об’єкти

Антифризові та спеціальні суміші

• Модифіковані розчини, з температурою твердіння до -10°C
• Застосування: балкони, лоджії, підвали, неопалювані приміщення
• Важливо: навіть з антифризом — стяжку треба накривати плівкою перші 3–5 днів

Термін висихання для різних типів стяжок:

• Цементно-піщана: мінімум 28 діб для шару товщиною 40 мм за температури +20–25 °C та вологості 60–70%. Для кожних додаткових 10 мм товщини потрібно ще 10–15 днів сушіння
• Напівсуха: сохне до 10–14 днів, залежно від товщини і умов
• Самовирівнююча: висихає швидше – від 7 до 14 днів

Підсумок:

• Потрібна максимальна міцність і простота? → Цементно-піщана.
• Обмежені терміни? → Напівсуха.
• Підготовка під паркет після основної стяжки? → Самовирівнююча.
• Балкон взимку чи підвал з високою вологістю? → Антифризова або незв’язана з гідроізоляцією.

Правильна стяжка — це інженерне рішення, яке підбирають під ваш конкретний об'єкт (умови, терміни, навантаження).

Які матеріали використовують для стяжки підлоги?

Пісок і цемент — які марки обирати?

Цемент — основа міцності. Для стяжки використовують портландцемент марок М400 або М500 (за сучасним євростандартом це CEM I 32,5N (М400) або CEM I 42,5N (М500).

• М400 — оптимальний вибір для житлових приміщень.
• М500 — краще підходить для комерційних зон з підвищеним навантаженням (гаражі, склади, торгові зали).

Пісок має бути:

• річковим або кар’єрним (промитим)
• середньою фракцією 1,5–3 мм
• вільним від глини, пилу, органічних домішок

Глина або пил у піску знижують міцність цементного каменю — суміш стає крихкою, пилить і погано зчеплюється з основою.

Пропорція класичної суміші: 1 частина цементу М400 + 3–4 частини піску. Вода додається поступово — суміш має бути пластичною. Не текучою і не сипатись як сухе пшоно.

Готові суміші чи саморобка? Плюси і мінуси

Коли варто робити самому?

• При великій площі де економія на матеріалах виправдовує трудовитрати
• Якщо є доступ до якісного піску та цементу

Коли краще купити готову суміш?

• У квартирах, при тонких шарах, під теплу підлогу або коли важлива швидкість і надійність
• Для самовирівнюючих або швидкотвердіючих стяжок — тут без заводської точності не обійтися

Гарцовка — розмовна назва сухої або напівсухої піщано-цементної суміші. Для стяжки підлоги у квартирі зазвичай застосовують гарцовку міцністю М150 або М200 (цифра позначає міцність на стиск у кг/см²). У радянський період цей термін увійшов у професійний обіг будівельників та закріпився до сьогодні, хоча офіційно такі суміші класифікуються як "розчин цементний жорсткий" (РЦГ) згідно з нормативами.

Таблиця перерахунку старих і нових позначень міцності

Національний стандарт використовує класи міцності CS (Compressive Strength): CS I — мінімум 12 МПа, CS II — мінімум 20 МПа. У побуті майстри частіше користуються радянським маркуванням, тому вказуємо обидва варіанти.

Армування стяжки підлоги: сітка, фібра та добавки — фізика на практиці

Цемент у стяжці відповідає за міцність на стиск. Але при усадці та навантаженні, на стяжку діє також сила розтягування. Стяжка має витримувати деформаційну силу і бути пружною. Тому армування — не опція. Особливо у новобудові, коли у перші роки дім тільки вчиться стояти.

Металева сітка (діаметр 3–4 мм, комірка 100×100 мм)

• Розподіляє розтягуючі зусилля, запобігає зростанню тріщин
• Не підвищує міцність на стиск — це функція цементу
• Використовується при товщині стяжки від 50 мм, особливо на великих площах

Поліпропіленова фібра

• 0,6–0,9 кг на 1 м³ готової суміші, або приблизно 15–20 грамів на 50 кг сухої суміші
• Мікронитки армують суміш в об’ємі, зменшуючи усадку та мікротріщини на ранніх етапах
• Обов’язкова в напівсухій стяжці — там немає води для “самозалікування” тріщин
• Не замінює сітку, але працює разом з нею: фібра — проти мікротріщин, сітка — проти макротріщин
• Кількість більше 1,5 кг/м³ може погіршити рухливість суміші — важко вирівнюватиметься. Недодозування (менше 0,4 кг/м³) знизить ефект армування.

Важливо: армування не врятує слабку матрицю. Якщо мало цементу або багато води — стяжка буде крихкою навіть із сіткою і фіброю.

Чи варті пластифікатори та полімери ваших грошей?

Якщо коротко — так, вартують.

Пластифікатори

• Знижують кількість води на 15–20% при тій самій рухливості
• Менше води = менше пор = вища міцність і морозостійкість
• Обов’язкові в швидкотвердіючих сумішах
• Чудово працюють з теплими підлогами

Полімерні добавки (латекси, ПВА, акрили)

• Покращують адгезію до основи, водостійкість, стійкість до стирання
• Актуальні для промислових підлог, але корисні й у житлі (наприклад, у ванній чи на балконі)

Правильні добавки — це інженерне рішення для конкретних умов. Вони перетворюють просту цементно-піщану суміш на композитний матеріал, який служить десятиліттями.

Порівняльна таблиця: технічні вимоги та ключові параметри

У вологих зонах, де бетон може тягнути вологу знизу (цокольні поверхи, підвали, балкони) передбачають гідро- та пароізоляційний шар — поліетиленову плівку чи спеціальну мембрану під стяжкою. Це збереже підлогу від “цвітіння” і розшарувань.

Які інструменти потрібні майстру для якісної стяжки підлоги?

Якісна суміш не перетвориться на якісну стяжку якщо заливати її лопатою і вирівнювати черевиком. Професійні бригади інвестують у якісний інструмент, бо розуміють наскільки це зручно і важливо.

Ось інструменти якими користуються для стяжки підлоги:

ПравИло — довга металева рейка. Майстер поступово проходить всю площину підлоги правилом і вручну вирівнює її. Згрібає зайву суміш і вирівнює поверхню по маяках.

Маяки (металеві або пластикові профілі). Тонкі направляючі, які кріплять на цементно-піщаний розчин. Маяки встановлюють на потрібному рівні і служать “доріжками” для правила. Це як скелет майбутньої стяжки.

Будівельний міксер. Спеціальний інструмент з двоспіральною насадкою для глибокого перемішування. Міксер гарантує однорідну консистенцію без “сухих грудок” і зайвої води.

Вібратор для бетону. Вібратор ущільнює весь об’єм суміші — від основи до поверхні. Видаляє залишкове повітря — запобігає утворенню пор і “дзвінких” зон. Забезпечує зчеплення з основою — без цього стяжка може “висіти” (бути пористою і відшаруватися).

Також, вібрація активує фібру — допомагає волокнам розподілитися і зв’язати структуру. Це технологічний етап укладання, відразу після розподілу суміші, до загладжування.

Шліфувальна машина (або затиральна машина — "вертоліт"). Фінішний інструмент для загладжування поверхні. Рухається по колу, вирівнює дрібні нерівності, розтирає цементне "молочко". Створює міцний, гладкий верхній шар — щільну корку на поверхні. Покращує зовнішній вигляд — дає гладку, професійну фактуру. Така поверхня добре тримає фінішне покриття.

Нівелір (лазерний) – для контролю рівню поверхні по всій площі. Потрібне для точності робіт.

Кельма та шпатель — ручний інструмент для розподілу і ущільнення суміші. Для кутів, колон і інших “труднодоступних” місць.

Демпферна стрічка — прокладається по периметру, компенсує термічне розширення.

Поліетиленова плівка — щоб стяжка не сохла занадто швидко і не тріскалася.

Засоби індивідуального захисту: безпека на першому місці

Крім фізичного навантаження, робота зі стяжкою супроводжується контактом з агресивними матеріалами. Цементний пил і свіжий розчин можуть викликати хімічні опіки, алергії та респіраторні проблеми. Професійні бригади знають про це. Якщо робите своїми руками — не нехтуйте захистом.

• Респіратор (клас FFP2 або FFP3) — захищає від цементного пилу під час змішування сухих компонентів. Цементний пил містить дрібнодисперсні частинки діоксиду кремнію (SiO₂), які осідають у легенях і можуть спричинити силікоз при тривалому вдиханні.
• Захисні рукавички — обов'язково гумові або нітрилові, стійкі до лугів. Свіжий цементний розчин має pH 12–13 (сильнолужне середовище) і може викликати хімічні опіки шкіри вже через 15–30 хвилин контакту. Бавовняні рукавички промокають і не захищають.
• Захисні окуляри — бризки розчину в очі можуть призвести до серйозних пошкоджень рогівки. Особливо актуально при роботі з міксером і вібратором.
• Наколінники — знижують навантаження на суглоби під час ручного вирівнювання і затирки.
• Вентиляція приміщення: під час робіт забезпечте провітрювання — відкрийте вікна або використовуйте вентилятор. У закритих підвалах або ванних кімнатах без вентиляції працювати небезпечно.

Технологія укладання стяжки підлоги: поетапний гід від підготовки до фінішу

Не ігноруйте послідовність робіт. Кожен етап впливає на наступний. Ось 8 кроків — досвід перевірених майстрів.

1. Підготовка основи: чистота — запорука зчеплення

   • Очистіть плиту від бруду, пилу, залишків старої стяжки, бітуму.
   • Обробіть тріщини епоксидним або цементним розчином.
   • Прогрунтуйте основу ґрунтовкою глибокого проникнення (акриловою або полімерною).
     • Для зв’язаної стяжки — обов’язково! Це забезпечує міцне зчеплення.
     • Для незв’язаної або плаваючої — грунтування не обов’язкове, але рекомендоване для пилопригнічення.

2. Гідро- та теплоізоляція (за потреби)

   • Незв’язана стяжка: укладіть поліетиленову плівку (200–300 мкм) з перекриттям 10–15 см і проклейкою стиків.
   • Плаваюча стяжка: додайте утеплювач (екструдований пінополістирол ≥30 мм або мінеральна плита). Якщо перший поверх — обов’язково пароізоляція знизу.
   • По периметру приміщення наклейте демпферну стрічку (висота — вище майбутньої стяжки). Вона компенсує термічне розширення.

3. Розмітка та установка маяків

   • За допомогою лазерного нівеліра визначте нульовий рівень по всій площі.
   • Встановіть металеві маяки (направляючі профілі) на цементно-піщаний розчин або спеціальні опори.
   • Крок між маяками — на 20–30 см менший за довжину правила (наприклад, маяки кожні 1,7 м для 2-метрового правила).
   • Перевірте рівень по горизонталі та між собою.

   Гіпс швидше просідає — тому не кріпіть маяки на гіпсову шпаклівку.

4. Приготування суміші

   • Дотримуйтесь пропорцій з інструкції (для саморобної суміші — 1:3–4 цемент/пісок).
   • Для напівсухої стяжки вода додається до стану, коли з суміші можна зліпити “комок”, що не розсипається, але й не виділяє воду.
   • Додайте фібру (0,6–0,9 кг/м³) і пластифікатор (якщо передбачено).
   • Використовуйте будівельний міксер. Деяки майстри радять мішати двічі — спочатку коротко, дати відстоятися 2–3 хв, потім ще раз (покращує гомогенність суміші).
   • Для готової суміші — додавайте воду відповідно до інструкції виробника

   Фізика на майданчику: пластифікатор дозволяє зменшити кількість води, що знизить усадку на 20–30%.

5. Заливка та вирівнювання

   • Заливайте суміш між маяками порціями.
   • Відразу після засипки — розподіліть рівномірно, утрамбовуйте. Це усуває повітря, покращує зчеплення з основою, активує фібру.
   • Вирівнюйте металевим правилом, рухаючи ним “зігнутим зигзагом” — так краще розподіляється суміш.
   • Краще знімати зайве з гірочок, ніж недосипати суміш.

   Заливайте суміш ділянками, а не на велику площу відразу. Вирівнюйте до того як суміш почне реакцію і схоплюватися.

6. Шліфування (“вертоліт”)

   • Обов'язковий крок для напівсухих стяжок
   • Шліфування стяжки підлоги йде після укладання та ущільнення суміші і передує власне укладанню покриття.
   • Починають загладжування стяжки поки поверхня ще волога, але після початкового схоплення (2–6 годин після заливки, залежно від температури).

   • Шліфування:

     • загладжує дрібні нерівності
     • “розтирає” цементне молочко
     • створює щільну, малопильну поверхню

   За деяких обставин (житлові умови, невелика площа) — можна замінити ручною затиркою (кельмою з довгою ручкою), але результат буде гіршим.

7. Догляд за стяжкою: не поспішайте!

   • Перші 3–7 днів: накрийте стяжку поліетиленовою плівкою. Це уповільнює випаровування води і запобігає тріщинам від швидкого висихання.
   • Не поливайте — сучасні суміші не потребують “мокрого догляду” — це може нашкодити (змити поверхневу кірку раніше ніж потрібно).
   • Вмикати нагрів теплої підлоги можна не раніше ніж через 28 днів (для цементної стяжки).

   Технологічна пауза після улаштування стяжки підлоги — вимога, необхідна для якісного результату. Стяжка набирає міцність у процесі гідратації цементу. Не поспішайте з покриттям.

8. Коли можна укладати фінішне покриття?

   Тип стяжки	Мінімальний час	Перевірка перед укладанням
   Цементно-піщана	28 днів	Вологість ≤ 2% (CM-тест), рівність ≤ 2 мм/2 м
   Напівсуха	10–14 днів	Вологість ≤ 2%, відсутність пилу
   Самовирівнююча	3–7 днів	Повне висихання, “сухий дотик”
   Швидкотвердіюча	1–3 дні	За інструкцією виробника

Контроль якості стяжки підлоги: вимоги і методи

Після висихання стяжки головне — переконатися, що вона відповідає технічним вимогам.

Вимоги: міцність, рівність, вологостійкість

Якісна стяжка має відповідати трьом ключовим критеріям:

Міцність на стиск

• Не менше 12 МПа (клас CS I) для житлових приміщень (на практиці — 15 МПа або ≈М150). Для гаражів, комерційних приміщень або складів потрібна вища міцність (20–25 МПа). Стяжка повинна витримувати без деформацій власну вагу і передбачувані експлуатаційні навантаження (меблі, обладнання).
• Перевіряється після висихання та набору міцності (для цементно-піщаної стяжки мін. 28 днів після укладання).

Рівність (площинність)

• Максимальний перепад — не більше 2–3 мм на 1 метр (вимога для укладання ламінату, паркету, плитки без підготовки).
• Для преміум-покриттів (інженерна дошка) — не більше 2 мм на 2 м.

Вологостійкість та адгезія

• Стяжка не має пилити, кришитися або відшаровуватися при механічному навантаженні.
• Допускає краткочасний контакт з водою (наприклад, “потоп” від сусідів) без втрати цілісності.
• Це найважливіший критерій перед укладанням чутливих покриттів. Максимальна залишкова вологість для цементних стяжок не повинна перевищувати 2% (при тестуванні СМ-методом).

Тести: як перевірити якість стяжки підлоги

При візуальному огляді поверхні стяжки слід звернути увагу на наявність тріщин і їх характер, нерівність і перепади, здуття, плями.

Рівність

Використайте лазерний нівелір або 2-метрове правило.

Правило прикладіть у кількох напрямках — поздовж, поперек, діагонально. Виміряйте найбільший зазор.

Перепади — в межах 2-3 мм (зазначені у попередньому розділі).

Вологість

Для точності використовуйте карбідно-кальцієвий гігрометр (СМ-метод).

Без приладу: закріпіть плівку 50×50 см скотчем з усіх боків і залиште на 24 години. Якщо з’явився конденсат — стяжка ще не готова до укладання покриття.

Міцність та адгезія (через 28 днів)

Перевіряється після повного набору міцності.

Професійні методи: молоток Шмідта, ультразвуковий прилад.

Побутові способи:

• проведіть шпателем або цвяхом. Якісна стяжка: не залишає пилу, не кришиться, не йде “білою крейдою”. Погана стяжка: залишає білий слід, пилить, легко подряпати.
• Стяжка не має дзвеніти при простукуванні. Глухий звук вказує на наявність порожнин або відшарування.

Усадка і тріщини (через 7–14 днів)

Уважно огляньте поверхню на павутинні тріщини, особливо біля стін і колон.

Дрібні тріщини (≤0,2 мм) — не критично, можна обробити.

Причини для системних або глибоких тріщин: використано забагато води або замало фібри, відсутня демпферна стрічка.

Теплий не означає сухий! Прогріта стяжка може зберігати вологу в середині, що викличе відшарування клею. Не укладайте плитку на теплу стяжку.

Поради щодо улаштування стяжки підлоги

Велика площа і температурні коливання

Контроль усадки: у кліматі з різкими температурними коливаннями й на площах понад 25 м² важливо правильно зробити деформаційні шви й додати фіброволокно. Це стримуватиме появу неконтрольованих тріщин.

Запобігання пилу: навіть ідеальна цементно-піщана стяжка може пилити. Фінішну поверхню після висихання бажано обробити ґрунтовкою глибокого проникнення (сілери). Це підвищить поверхневу міцність, зв'яже пил та покращить адгезію клеїв.

Стяжка для системи "Тепла підлога"

Стяжка з підігрівом піддається постійним циклам нагрівання/охолодження, що створює додаткові розтягуючі напруження.

Теплу підлогу можна випробувати не раніше ніж через 28 днів.

Компенсація напруг: сітка (або фіброволокно) зменшує ширину тріщин, але не усуває сам рух. Деформаційні шви навколо труб, колон і великих елементів — є ефективним рішенням.

Теплопровідність та міцність: пластифікатори зменшують кількість води, підвищуючи міцність та теплопровідність стяжки, а також запобігають розтріскуванню при нагріванні.

Розташування труб: армувальна сітка не має торкатись труб. Дотримуйтесь рекомендованої товщини покриття над трубами (зазвичай 30-40 мм). Загальна товщина 80–90 мм забезпечить хорошу теплову інерцію та покриття.

Правильний догляд (скидання напруги): перед укладанням фінішного покриття проведіть прогрів стяжки протягом 7 днів. Почніть з мінімальної температури (наприклад, +20°C) і поступово підвищуйте. Це знімає внутрішню напругу.

Укладання плитки

Плитка вимагає стабільної основи, оскільки сама не є гнучким матеріалом.

Міцність основи: стяжка повинна бути достатньо міцною та зрілою. Слабка, "піщана" або погано цементована стяжка утворює пил, який порушує зв'язок із клеєм.

Вибір клею: використовуйте гнучкий цементний клей для плитки (клас C2), особливо якщо стяжка містить систему підігріву. Це, як правило, полімермодифікований тонкошаровий клей.

Технологічна пауза: дайте стяжці повністю затвердіти та висохнути і лише потім укладайте плитку. Швидке укладання може призвести до розшарування під навантаженням або термічними циклами.

Що робити, якщо щось пішло не так

Навіть при дотриманні технології можуть виникнути проблеми. Ось найчастіші ситуації та рішення.

Тріщини у стяжці: причини та рішення

Симптом: Тріщини з'являються через 3–7 днів після укладання.

Стяжка пилить і кришиться

Симптом: Поверхня залишає білий слід при проведенні монетою, утворюється пил.

Причини:

• Забагато піску в пропорції (слабка цементна матриця)
• Пісок містив глину або пил
• Рано зняли плівку — верхній шар пересох

Рішення:

• Легкий пил (поверхневий):
  • Обробіти ґрунтовкою глибокого проникнення (силером) у 2 шари з проміжком 4–6 годин
  • Це зв'яже пил і підвищить міцність верхнього шару на 20–30%
• Сильне кришення (на глибину >3 мм):
  • Зняти верхній шар шліфмашиною або фрезером
  • Нанести самовирівнюючу суміш товщиною 10–15 мм
• Критичний випадок (кришиться по всій товщі):
  • Демонтаж і повна переробка. Не можна укладати покриття на слабку основу.

Вологість не знижується після 28 днів

Симптом: СМ-тест показує >2% вологості, хоча пройшло 4–5 тижнів.

Причини:

• Висока вологість у приміщенні (підвал, перший поверх без гідроізоляції)
• Товста стяжка (>80 мм) — середина сохне повільніше
• Недостатня вентиляція або температура нижче 15°C

Рішення:

• Забезпечити провітрювання — відкрити вікна, використати вентилятор (не обігрівач!)
• Контролювати вологість повітря (оптимально — 40–60%)
• Перевірити гідроізоляцію. Можливо, вологу тягне з ґрунту через плиту на першому поверсі, або є протікання труб
• Не прискорюйте сушіння обігрівачами. Різкий нагрів створює градієнт вологості — поверхня висохне, а середина залишиться вологою. Це призведе до відшарування покриття.

"Дзвінкі" зони (пусті ділянки)

Симптом: При простукуванні молотком чути глухий або дзвінкий звук замість щільного "глухого стуку".

Причини:

• Погана підготовка основи (не загрунтували, залишився пил)
• Недостатнє ущільнення суміші вібратором
• Повітряні кишені під стяжкою

Рішення:

• Невелика зона (менше 0,5 м²):
  • Просвердлити отвори ø8–10 мм, закачати епоксидну смолу або ремонтний склад під тиском
  • Після затвердіння — зашпаклювати отвори
• Велика зона (більше 1 м²):
  • Демонтувати пошкоджену ділянку
  • Очистити, загрунтувати основу
  • Відновити стяжку з ретельним ущільненням

Стяжка "відходить" від основи (відшарування)

Симптом: Видно щілини між стяжкою і плитою, при ході — гуркіт або прогин.

Причини:

• Не загрунтували основу
• Укладали на пил, бітум або старе покриття
• Використовували незв'язану стяжку без плівки (вода пішла у плиту передчасно)

Рішення:

• Повний демонтаж. Відшаровану стяжку не можна відремонтувати "косметично"
• Очистити плиту до бетону, загрунтувати у 2 шари, укласти заново

Профілактика: Завжди грунтуйте основу. Вартість ґрунтовки — 2–3% від загального бюджету, але вона забезпечує зчеплення.

Плями на поверхні стяжки

Симптом: Темні або світлі плями, які не зникають після висихання.

Причини:

• Темні плями: олійні забруднення основи (не очистили перед заливкою), протікання води зверху
• Білі плями (висоли): міграція солей з основи при надмірній вологості, низька якість цементу
• Жовті плями: іржа від металевих маяків (залишили в стяжці)

Рішення:

• Олійні плями: видалити верхній шар, обробити знежирювачем, відновити ділянку
• Висоли: змести, обробити спеціальним засобом для видалення висолів, загрунтувати
• Плями від іржі: не впливають на міцність, але можуть проступити через світле покриття → ізолюючий ґрунт

Висновки: інженерний підхід до підлоги

Стяжка — це несучий елемент усієї конструкції підлоги.

Успішний результат залежить від правильного вибору типу стяжки (зв'язана, незв'язана, плаваюча) і виду суміші (цементно-піщана, напівсуха, самовирівнююча), а також чіткого дотримання технологічних вимог (маяки, трамбування, догляд).

Не варто економити на на вигляд незначних матеріалах (пластифікатор, ґрунтовка).

Добре зроблена стяжка — це тиша, рівність і спокій під ногами на довгі роки.

Також може бути цікаво:

• 4 причини, які гальмують ваш ремонт і як їх уникнути
• 135 м² — під ключ за 5 місяців. Від чорнових робіт — до встановлення техніки.